Дуже часто стоматологу-ортопеду доводиться лікувати майже повне руйнування коронкової частини зуба. В таких випадках ми використовуємо внутрішньоканальні штифти, на наддесневу частину яких у майбутньому буде спиратись коронка.
У випадку коли над десною залишилось хоча б 2-3 мм тканин, ми використовуємо скловолоконні штифти, які фіксуються на спеціальний композитний цемент. Наддеснева частина такого штифта за своїм кольором чудово підходить під керамічні та цирконієві коронки.
Якщо ж у деяких місцях зуб є зруйнованим до рівня десни або трохи під неї, необхідно використовувати металічні штифти із золота або кобальт-хромового сплаву.
Золото 750 проби — ідеальний матеріал для штифтів. Світ, проникаючи через керамічну або цирконієву коронку, відбивається від золотого штифта і дає дуже теплий, правильний відтінок для протезу. Окрім того, золото — не такий жорсткий матеріал, як кобальт-хромовий сплав і з плином часу привальцьовується до стінок кореневого каналу.
Кобальт-хромовий сплав. Застосовується під металокерамічні та цирконієві коронки у тих ділянках зубного ряду, які не мають значної естетичної цінності, в основному на великих жувальних зубах. Внутрішньоканальні штифти з цього матеріалу є достатньо дешевими, а технологія їхнього виготовлення дозволяє отримати високу точності прилягання штифта.
Цирконій. Цей оксид металу є одним з найтвердіших матеріалів у стоматології. Цирконій неможливі відлити із форми або відщтампувати, його можна тільки випиляти з цільного металу, тобто відфрезувати на фрезерному станку. У минулому коронки із цирконія мали деякі недоліки у порівнянні із керамічними - надто високу яскравість та непрозорість. Сьогодні ці недоліки вже у минулому і цирконієві коронки застосовуються на самих естетично важливих ділянках, і навіть на передніх зубах. Також ці коронки мають прекрасну точність прилягання — до 15 мікрон, або 0,015 міліметра.
